Приватизацію державного житлового фонду - Житлове право України - Юридична консультація он-лайн

Петро

Швидкі, вичерпні відповіді на питання. Я дуже задоволений і рекомендую всім!

Стас

Благодарю за профессиональную услугу. В будущем воспользуюсь еще из вашего сервиса. Ответы ясны, полны, с ссылкой на законодательство.
Головна сторінка › Для дому › Житлове право › Приватизацію державного житлового фонду

Приватизацію державного житлового фонду


Автор: Аліона Ковал

Випускниця Національного Університету.
Понад 6 років досвіду в роботі.
Володіє українською, російською та польською мовами.

Збираємося купувати 3-кімнатну квартиру. Квартиру багато років тому отримувала жінка, в якої був один син. Жінка померла, син - також. Зараз квартиру продають дружина померлого і її 2 дочки. Але вони вже багато років мешкають у Казахстані. Процесом продажу займається сама жінка і її молодша дочка. А від старшої дочки є довіреність на меншу сестру, що та має право продавати 1/3 квартири, що ій належить. (За документами кожній з 3-х жінок належить 1/3 квартири, тобто квартира приватизована). В мене сумнів - квартира була приватизована у 2005 році. На той момент старша дочка вже давно проживала в Казахстані... ми не знаємо чи вже змінила вона на той час громадянство і чи змінила місце реєстрації. Чи може бути якийсь "подвох" у документах на приватизацію. Як перевірити ?

Якщо приватизація квартири мала місце в період квітень 2005 р. – лютий 2006 р., приватизація відбувалась на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» в редакції від 5 квітня 2005 року. 
 
Згідно з ст. 2 зазначеного Закону приватизація здійснювалась шляхом:
  • безоплатної передачі громадянам квартир (будинків) з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі  на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю;
  • продажу надлишків загальної площі квартир (будинків) громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.
 
Передача займаних квартир (будинків) здійснювалась в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають в даній  квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку). 
 
Передача квартир (будинків) у власність  громадян здійснювалась на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймалось не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина. Передача квартир (будинків) у власність громадян з доплатою, безоплатно чи з компенсацією  відповідно оформлювалась свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок), яке реєструвалось в органах приватизації і не вимагала нотаріального посвідчення. Оплата вартості приватизованого житла провадитись громадянами в розстрочку на 10 років за умови внесення первинного внеску в розмірі не менше 10 відсотків суми, що підлягала виплаті. При цьому громадянин надавав органу приватизації письмове зобов'язання про погашення суми вартості, що залишається несплаченою. 
 
Слід зазначити, що реєстрація права власності відбувалась на підставі «Тимчасового положення про порядок реєстрації, прав власності на нерухоме майно», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України N 7/5 від 07.02.2002 р., згідно з котрим Рішення про реєстрацію чи відмову в реєстрації прав приймав реєстратор прав власності на нерухоме майно – реєстратор, що був працівником бюро технічної інвентаризації – БТІ, який безпосередньо здійснював реєстрацію прав власності на нерухоме майно.
 
Згідно з п. 3.8. вище зазначеного положення, після прийняття рішення реєстратором та внесення запису до Реєстру прав на правовстановлювальних документах робилась відмітка (штамп) про реєстрацію відповідних прав, видавався витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, який є невід'ємною частиною правовстановлювального документа та містить:
  • реєстраційний номер нерухомого майна;
  • адресу (місцезнаходження) нерухомого майна;
  • призначення (назву) нерухомого майна;
  • підстави виникнення чи припинення права власності; 
  • особливі позначки реєстратора (дані, у разі їх наявності, про самовільно збудовані, прибудовані чи реконструйовані об'єкти, про накладення  арешту, про перебування майна  у податковій заставі тощо);
  • відомості про власника (власників);
  • дату видачі витягу про реєстрацію прав власності на нерухоме майно;
  • прізвище, ім'я, по батькові реєстратора;
  • підпис реєстратора;
  • підпис начальника БТІ або уповноваженої ним особи.
 
Зазначений витяг скріплювався печаткою БТІ. Разом із витягом власнику (власникам) або уповноваженій особі повертались правовстановлювальні документи.
 
В світлі діючого законодавства з ціллю перевірки документів на приватизацію необхідно звернутись до відповідного відділу Бюро Технічної Інвентаризації (БТІ) – надалі виконує роль реєстратора права власності на нерухоме майно. Відділ БТІ повинен бути відповідний для місцезнаходження квартири. 
 
Згідно з частиною третьою статті 11 Закону України «Про інформацію» кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом. З заявою на отримання витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно може звернутись кожен, зокрема власник (Роз’яснення Мінюсту України від 06.09.2011 р. - «Витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно»). Слід зазначити, що з ціллю заключення договору купівлі-продажу власник буде зобов’язаний подати нотаріусу витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно, який ведуть бюро технічної інвентаризації. Особа, що бажає отримати витяг з Реєстру прав має подати бюро технічної інвентаризації заяву за визначеною формою – Додатк № 1.
 
Під час подання заяви про надання витягу з Реєстру прав фізична особа повинна пред'явити паспорт або інший документ, який унеможливлює виникнення будь-яких сумнівів щодо цієї особи, а у разі подання заяви представником фізичної чи юридичної особи – паспорт або інший документ, який  унеможливлює виникнення будь-яких сумнівів щодо цієї особи, та документ, що підтверджує його повноваження діяти від імені таких осіб. 
 
Плата за надання витягу з Реєстру прав визначається Міністерством юстиції України – становить сімдесят дві гривні двадцять п'ять копійок (залежно від регіону може змінюватись). 
 
Реєстратор БТІ повинен надати витяг або прийняти рішення про відмову в наданні такого витягу протягом чотирнадцяти робочих днів з дня прийняття заяви про надання витягу з Реєстру прав. Слід також зазначити, що згідно з «Тимчасовим положенням про порядок реєстрації, прав власності на нерухоме майно» в редакції від 15 червня 2012 р. витяг з Реєстру прав є дійсним протягом трьох місяців з моменту його видачі. 
 
Інформаційні довідки з Реєстру прав надаються безоплатно.
У вас є правові проблеми? Зверніться до наших фахівців!

Теги для цієї статті: приватизація

* Вашу адресу електронної пошти не буде опублікований
Хто може бути суб’єктом права на вторинну безоплатну правову допомогу? Які права...
10 грудня 2012 року відбувся “круглий стіл”, де обговорювалися окремі питання...
Яким вимогам чинного законодавства України повинен відповідати договір купівлі-продажу...
Згідно з даними державної служби зайнятості України станом на 1 грудня 2012 р. на обліку...
Чи в бізнесі можна довіряти? Зі слів відомого американського підприємця Лідо Ентоні...
Низький рівень правової культури громадян часто не тільки не дає можливість знайти...
У багатьох осіб державна служба зайнятості України асоціюється виключно з місцем...
13 - 14 листопада 2012 року відбулась дводенна міжнародна конференція «Суддівська...
В попередній статті, присвяченій особливостям працевлаштування іноземців в Україні...
Згідно з присланим рішенням, що стосується громадянина України, його депортовано...
Згідно з даними державної служби зайнятості України станом на 1 грудня 2012 р. на обліку...