Умови отримання дозволу на постійне проживання регулюються нормативно-правовим актом, що регулює питання, пов’язані з перебуванням іноземців на території Республіки Польща, тобто Законом від 12 грудня 2013 року про іноземців. Відповідно до ст. 3 пункт 2 Закону іноземцем є той, хто не має польського громадянства. Іноземець має право подати заяву на отримання дозволу на постійне проживання.
Відповідно до положень Закону, дозвіл на постійне проживання (розд. VI, стаття 195) іноземцю надається на невизначений термін, на його прохання, якщо:
1. є дитиною іноземця, якому надано дозвіл на постійне проживання або дозвіл на перебування довготермінового резидента ЄС і знаходиться під його батківською опікою;
а) народився після надання його батьку/матері посвідки на постійне проживання або дозволу на проживання довгострокового резидента ЄС;
b) народився в період дії дозволу на тимчасове проживання, наданого одному з батьків;
2. є дитиною громадянина Польщі і перебуває під його батьківською опікою;
3. є особою польського походження та має намір оселитися на території Республіки Польща;
4. перебуває у шлюбі, визнаному законодавством Республіки Польща, з громадянином Польщі, принаймні 3 роки до подання заяви та безпосередньо перед поданням заяви він постійно перебував на території Республіки Польща не менше 2 років на підставі дозволу на тимчасове проживання;
5. безпосередньо перед поданням заяви він постійно перебував на території Республіки Польща терміном не менше 10 років на підставі дозволу на толероване перебування, наданого відповідно до ст. 351 п. 1 і п. 3;
6. йому було надано притулок на території Республіки Польща;
7. має дійсну Карту поляка і має намір постійно проживати на території Республіки Польща.
З 1 січня 2019 року до Закону про іноземців було внесено низку змін. Щодо дозволу на постійне проживання додано ст. 195 з. 2 а. Він регулює умови надання дозволу на постійне проживання. У статті пояснено спосіб визначення того, чи іноземець, який звертається за дозволом, про який йде мова у з. 1 має необхідний дохід. Термін “дохід” пояснений раніше в цій статті в з. 1 п. 6 літ. c, тобто джерело стабільного та регулярного доходу, достатнє для покриття витрат на себе та членів сім’ї, які є на його утриманні.
Для визначення доходу застосовуються положення ст. 114 з. 2, що стосуються дозволів на тимчасове проживання та роботу. Розмір щомісячного доходу, зазначений у з. 1 п. 1 літ. b (тобто джерело стабільного та регулярного доходу) має бути вищим, ніж розмір доходу, що дає право на отримання грошових виплат від соціальної допомоги, визначених в Законі від 12 березня 2004 р. про соціальну допомогу, стосовно іноземця та кожного члена сім'ї, що є на його утриманні.
Вищезазначене означає, що дохід такого іноземця повинен бути вищим, ніж граничний розмір доходу в ст. 8 Закону про соціальну допомогу. Отже, для однієї особи, без сім’ї, дохід повинен бути вище 701 злотих, далі — "граничний розмір доходу для однієї особи". Дохід особи з сім’єю повинен перевищувати суму 528 злотих на особу, далі — "граничний розмір доходу на одну особу в сім'ї".
Уряд пропонує зміни в майбутньому у напрямку швидшої інтеграції іммігрантів. Один з проектів — можливість подати заяву на отримання дозволу на постійне проживання після двох з половиною років роботи на основі дозволу на проживання та роботу. Після року роботи за дозволом іноземець зможе привезти свою найближчу родину, члени якої також зможуть працювати в Польщі.
Вищезазначені переваги мають бути адресовані громадянам Вірменії, Білорусії, Грузії, Молдови, Росії та України. Цим людям доведеться працювати за професіями, переліченими у списку, який зараз розробляє відділ сім'ї, праці та соціальної політики. Це будуть професії, які вважаються важливими для економіки Польщі. У проекті йдеться: "Ці зміни спрямовані на сприяння поселенню в Польщі громадян країн, близьких до нашої культури, які мають кваліфікацію за професіями, бажаними для польської економіки". Дуже важливим питанням в поправці буде можливість привезти сім'ю іноземця вже через півтора року після приїзду. Після змін можна було б отримати дозвіл на постійне місце проживання протягом трьох років.
