Низький рівень правової культури громадян часто не тільки не дає можливість знайти відповідь на поставлене запитання в чинному законодавстві України, а і стоїть на перешкоді в реалізації конституційного права на правову допомогу. Не кожна особа свідома того, що їй належить таке право, або не кожна особа знає, як його реалізувати. Спробуємо відповісти на запитання, хто є суб’єктом права на безоплатну правову допомогу і в яких випадках може з даного права скористатися?
Закон України «Про безоплатну правову допомогу» від 2 червня 2011 р. передбачає два види безоплатної правової допомоги, а саме: первинна правова допомога і вторинна правова допомога.
Безоплатна первинна правова допомога – це вид державної гарантії, що полягає в інформуванні особи про її права і свободи, порядок їх реалізації, відновлення у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Безоплатна вторинна правова допомога – це вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя (безоплатна вторинна правова допомога вимагає окремого аналізу, котрий буде проведений в наступній статті).
З поданих вище дефініцій слідує, що поділ обумовлений різним змістом права, відповідно різними підставами та порядком надання безоплатної правової допомоги.
Первинна правова допомога має ширший зміст, відповідно – більше коло осіб, котрі володіють даним правом. З безоплатної первинної правової допомоги може скористатися кожна особа, яка перебуває під юрисдикцією України:
- громадянин України;
- іноземець;
- особа без громадянства;
- у тому числі біженець чи особи, яка потребує додаткового захисту.
Безоплатна первинна правова допомога включає такі види правових послуг:
- надання правової інформації;
- надання консультацій і роз'яснень з правових питань;
- складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру);
- надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.
Звернення про надання одного з видів правових послуг, передбачених вище, надсилаються або подаються особами, які досягли повноліття (законними представниками – щодо звернень, що стосуються дітей; опікунами чи піклувальниками – щодо справ, що стосуються осіб, визнаних судом недієздатними, або дієздатність яких обмежена судом), безпосередньо до центральних та місцевих органів виконавчої влади, територіальних органів центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції.
Слід звернути увагу, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у разі письмового звернення осіб, зобов'язані надати такі послуги протягом 30 календарних днів з дня надходження звернення.
Якщо у зверненні особи міститься лише прохання про надання відповідної правової інформації, така правова допомога надається не пізніше п'ятнадцятиденного терміну з дня отримання звернення.
Органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування забороняється встановлювати плату за надання будь-якого з видів правових послуг первинні правої допомоги, та за видачу особам бланків заяв, звернень, запитів, довідок, інших документів, подання яких передбачено законодавством для реалізації прав і свобод людини і громадянина.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування України зобов'язані проводити особистий прийом осіб (постійно в установлені дні та години), які потребують безоплатної первинної правової допомоги, з питань, що належать до компетенції відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування.
Органи місцевого самоврядування з урахуванням потреб територіальної громади відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть утворювати в порядку, встановленому законодавством України, спеціалізовані установи з надання безоплатної первинної правової допомоги. Відповідно до Типового положення про установу з надання безоплатної первинної правової допомоги, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2012 р. № 483/5, Установа відповідно до покладених на неї завдань:
- розглядає звернення осіб;
- надає консультації і роз'яснення з правових питань;
- складає заяви, скарги та інші документи правового характеру (крім документів процесуального характеру);
- інформує територіальну громаду про можливість отримання безоплатної первинної та вторинної правової допомоги шляхом розміщення інформації на власному веб-сайті, веб-сайтах органів місцевого самоврядування та/або в засобах масової інформації шляхом розповсюдження інформаційних матеріалів та ін. функції.
Органи місцевого самоврядування можуть укладати з юридичними особами приватного права, які відповідно до свого статуту мають право надавати правову допомогу, договори про надання на постійній або тимчасовій основі первинної правової допомоги на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
За даними Координаційного центру з надання правової допомоги в системі органів юстиції реалізовано можливість отримання безоплатної первинної правової допомоги, зокрема, на базі 733 громадських приймалень, що були створені при головних управліннях юстиції. Їхня робота регламентована наказом Міністерства юстиції України від 21 вересня 2011 р. № 3047/5 «Про затвердження Порядку роботи громадської приймальні з надання безоплатної первинної правової допомоги».
На офіційному веб-сайті Координаційного центру з надання правової допомоги України (http://legalaid.gov.ua/) можна знайти інформацію про громадські приймальні з надання безоплатної первинної правової допомоги інші форми надання безоплатної правової допомоги.
