Чи психічнохвора особа може бути визнана недієздатною? Хто може звернутися з заявою про визнання фізичної особи недієздатною? Відповідь на ці і інші питання, пов’язані з наданням фізичній особі «статусу» особи недієздатної, можемо знайти в Цивільному кодексі України (статті 39-42). Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України (статті 236-241).
Підстави визнання особи недієздатною закріплені в ст.39 Цивільного Кодексу України, а саме: хронічний, стійкий психічний розлад, який призводить до нездатності особи усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Заява про визнання фізичної особи недієздатною подається за місцезнаходженням особи, яку визнають недієздатною, а якщо така особа перебуває на лікуванні у психіатричному закладі – за місцезнаходженням цього закладу.
Заявниками про визнання фізичної особи недієздатною можуть бути:
- члени її сім'ї,
- близькі родичі, незалежно від їх спільного проживання,
- органи опіки та піклування,
- психіатричний заклад.
У заяві про визнання фізичної особи недієздатною обов’язково повинні бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Важливою особливістю є те, що у відповідності до ст.234 Цивільного процесуального кодексу України справи про визнання фізичної особи недієздатною розглядаються у складі одного суді та двох народних засідателів.
Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров'я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу. Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28.03.1972 року «Про судову практику у справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним» в ухвалі про призначення експертизи на вирішення експертів мають бути поставлені такі питання:
- чи хворіє даний громадянин на психічну хворобу;
- чи розуміє він значення своїх дій та чи може керувати ними.
У виняткових випадках, коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу.
Справи про визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника та представника органу опіки та піклування. Питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом з урахуванням стану її здоров'я.
Суд, ухвалюючи рішення визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй опікуна.
Суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу.
Якщо суд відмовить у задоволенні заяви про визнання особи недієздатною і буде встановлено, що вимога була заявлена недобросовісно без достатньої для цього підстави, фізична особа, якій такими діями було завдано моральної шкоди, має право вимагати від заявника її відшкодування.
У відповідності до ст. 40 Цивільного кодексу України фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це. Якщо від часу виникнення недієздатності залежить визнання недійсним шлюбу, договору або іншого правочину, суд з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи та інших доказів щодо психічного стану особи може визначити у своєму рішенні день, з якого вона визнається недієздатною.
Цивільний кодексу України передбачає наступні правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною :
- недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину;
- правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун;
- відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун.
Порядок поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України. За заявою опікуна або органу опіки та піклування суд поновлює цивільну дієздатність фізичної особи, яка була визнана недієздатною, і припиняє опіку, якщо буде встановлено, що внаслідок видужання або значного поліпшення її психічного стану у неї поновилася здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, здійснюється на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, органу опіки та піклування.
Слід пам’ятати, що судові витрати, пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною відносяться на рахунок держави.
