Дуже часто постає питання, яке піднімає один з батьків, котрий на одинці залишився з дитиною, доглядаючи за нею не маючи стабільності, можливості і не може задовольнити всі потреби які потрібні дитині. В законодавстві чітко вказано, що батьки зобов’язані до повноліття дитини утримувати її і доглядати за нею. Навіть якщо особа позбавлена батьківських прав, вона не звільняється від відповідальності в утриманні і по догляду за дитиною. Якщо один з батьків ухиляється від своїх зобов’язань по догляду за дитиною, примусити утримувати дитину можна в судовому порядку.
В першу чергу слід подати позовну заяву до суду, разом з нею можна подати заяву на розлучення і позовну заяву про сплату аліментів. В позовній заяві вказується місце проживання (перебування) відповідача, якщо воно не відоме, то суд може оголосити розшук останнього. Оплата за інформаційно-технічне забезпечення розгляду суду покладається на сторони після розгляду справи судом.
Позивач подає позовну заяву до того суду до якого забажає. Наприклад не обов’язково подавати за місцем проживання відповідача, можна подати за місцем і свого проживання, тобто позивача. В такому випадку якщо відповідач проживає в іншому місті, позивач збереже свої гроші і час. Переважно дана справа розглядається судом протягом місяця, але інколи в судах є перевантаження і справа може затягнутися на довше.
Якщо суд задовольнив позов, аліменти присуджуються з дня подачі позовної заяви, а також суд може постановити негайне виконання даного рішення, якщо стягнення аліментів проходять в межах суми платежів за один місяць.
Який саме буде вид платежу, повинен в позовній заяві вказати позивач. Може бути два види - тверда грошова сума (фіксована), наприклад 500 гривень, або процент від заробітної плати, тобто якщо заробітна плата буде збільшуватись, сума сплати аліментів буде збільшуватись, але якщо зменшується – відповідно і сума аліментів зменшується. Який спосіб – обирає позивач, адже кожна справа має свої особливості.
Але слід завжди пам’ятати що розмір суми визначає суд, враховуючи різні обставини, включаючи майновий стан, здоров’я, також потреби дитини. Максимального розміру сплати аліментів в законодавстві не встановлено, проте є мінімум – не менше тридцяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, це стосується справи, якщо позивач обирає відсоток від заробітної плати відповідача. Якщо відповідач не має можливості сплачувати по мінімуму аліментів, то суд призначає державну допомогу, тобто різницю між визначеним розміром аліментів відповідача і тридцятьма відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Якщо місце перебування відповідача не відоме, чи ухиляється від сплати аліментів або взагалі не має можливості по сплаті аліментів (наприклад за станом здоров’я), в такому випадку суд призначає тимчасову державну допомогу (здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України), яка не може бути меншою тридцяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. В будь якому випадку, цей мінімум дитина отримає.
