Жінка створена для того, щоб народити і виховати дитину. Але нажаль в наш час не кожна це розуміє і дуже часто зустрічаються випадки коли мати покидає дитину в пологовому будинку. Також діти опиняються одинокими як наслідок жорстокого поводження, в результаті втікають з дому.
Усиновлення - це акт, породжений рішенням суду, який полягає у прийнятті усиновлювачем дитини в свою сім'ю на правах сина чи дочки. За загальним правилом існують особливі правила про усиновлення:
- дитина покинута в пологовому будинку, але не раніше як їй виповниться два місяці,
- дитина, яку знайшли, але не раніше двох місяців після виявлення,
- братів і сестер.
Слід пам‘ятати що дуже важливо зберегти сімейні відносини при усиновленні, тобто не розлучати братів і сестер. І закони і психологи застерігають щодо роз’єднання дітей.
Стало можливим також усиновити повнолітнього при наявності таких умов:
- особа є сиротою,
- була позбавлена батьківського піклування.
Справи про усиновлення розглядаються в окремому провадженні за заявою особи, яка бажає усиновити дитину. Щоб усиновити дитину, необхідна згода всіх осіб передбачених законом:
- дитини чи повнолітньої особи яка усиновлюється.
- батьків дитини або усиновлювачів,
- другого з подружжя усиновлювача.
Без згоди батьків, усиновлення не можливе, але існують окремі випадки в яких без згоди батьків усиновлення можливе, це якщо батьки:
- невідомі
- визнані безвісно відсутніми;
- визнані недієздатними;
- позбавлені батьківських прав;
- не проживають з дитиною понад шість місяців, без поважних причин не виявляють батьківської турботи та піклування, не виховують та не утримують;
- згода опікуна або піклувальника, закладу охорони здоров'я або навчального закладу, в якому перебуває дитина для усиновлення дитини, позбавленої батьківського піклування.
При розгляді справи судом про усиновлення, мають бути обов’язково присутні:
- заявник,
- орган опіки та піклування,
- дитина, якщо за своїм віком вона усвідомлює факт усиновлення,
- заінтересовані особи ( у разі виклику суддею.
З дня набрання законної сили рішенням виникають правові наслідки усиновлення. Щоб внести зміни до актового запису про народження усиновленої дитини суд надсилає копію рішення до РАЦСу за місцем ухвалення рішення.
Слід пам’ятати що усиновлення може бути таємним. В разі такої потреби, справа щодо усиновлення розглядається в закритому судовому засіданні. Розголошення таємниці усиновлення тягне за собою кримінальну відповідальність. Усиновлена дитина після досягнення чотирнадцятирічного віку має право на інформацію щодо свого усиновлення. Також усиновлювачі мають право щоб у Книзі реєстрації вони були записані батьками. Разом і з цим можна змінити ім’я дитини, прізвище і по батькові.
Щоб усиновити дитину, потрібно:
- досягнути повнолітнього віку;
- різниця у віці між усиновителем і усиновленим має бути не менше п’ятнадцяти років,
- усиновлювач повинен бути не менше двадцяти однорічного віку, якщо він родич усиновленого;
- максимальна різниця у віці між усиновителем і усиновленим сорок років,
- в разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути менше вісімнадцяти років.
Усиновити дитини не можуть:
- особи позбавлені батьківським прав,
- особи чиї інтереси не співпадають з інтересами дитини,
- особи однієї статі.
