Шлюбний договір

Багато хто вважає що шлюбний договір запозичений із зарубіжної практики. Може бути, але як показує ця практика, шлюбний договір допомагає уникнути неприємностей і довгих судових тяганин при розлученні з розділом майна, виплаті аліментів і багатьох інших питаннях. Тим, хто одного разу, двічі або тричі пройшов через неприємні процедури шлюборозлучного процесу пояснювати необхідність шлюбного договору не потрібно, а от тим, хто вперше планує пов'язати своє життя з іншою людиною - узаконити шлюб - скажемо тільки що, незважаючи на всю впевненість у другій половині , шлюбний договір не зробить стосунки гірші, а от у випадку, якщо такі відносини дадуть тріщину, тобто розлучення, Ви зможете пройти його з найменшими майновими втратами. 

 

 

Згідно українського законодавства можна укласти шлюбний договір як до реєстрації шлюбу (набирає чинності в день реєстрації шлюбу), так і будучи в зареєстрованому шлюбі (набирає чинності в день його нотаріального посвідчення). 

 

У шлюбному договорі, як правило, визначаються: 

 

 

1. В шлюбному договорі (за бажанням) включається положення про правовий режим майна, яке передається для використання на спільні потреби сім'ї, а також подарованого подружжю, в результаті  реєстрації шлюбу. 

 

Також можна передбачити в договорі положення, згідно якого майно, придбане за час шлюбу, вважатиметься спільною частковою власністю або особистою приватною власністю кожного з подружжя. 

 

Порядок поділу майна у шлюбному договорі також вказується, у тому числі і в разі розірвання шлюбу, використання належного подружжю або одному з подружжя майна для забезпечення потреб дітей, а також інших осіб, а також будь-які інші умови щодо правового режиму майна, якщо вони не суперечать моральним засадам суспільства. 

 

2. Дуже часто, в зв'язку з укладенням шлюбу один із подружжя вселяється в житло яке належить другому з подружжя. В такому випадку рекомендується прописати в шлюбному договорі порядок користування житлом, оскільки часто буває, коли після розлучення один з подружжя крім того що не хоче виселитися з такого житла, ще й претендує на його частину. Наприклад, в разі розірвання шлюбу, той з подружжя, хто вселився в нього, повинен звільнити жиле приміщення з виплатою грошової компенсації (або без неї). Також в договорі можна позначити домовленість сторін (подружжя) про проживання в житловому приміщенні, яке належить одному з подружжя або є спільною власністю подружжя, їхніх родичів. 

 

3. Право на утримання є одним з найважливіших пунктів шлюбного договору. В такому випадку можна гарантувати собі забезпечення іншим членом подружжя, після розлучення незалежно від непрацездатності та потреби в матеріальній допомозі. Така необхідність дуже часто виникає у того з подружжя, який займався вихованням дітей і зовсім не приділяв час на заробітки і особистий кар'єрний ріст, а от у випадку розлучення може залишитися без коштів на існування, тобто без роботи, без годувальниця, і з дітьми, яких потрібно утримувати. В іншому випадку подружжя за спільною згодою можуть передбачити в договорі пункт, згідно з яким буде встановлена можливість припинення права на утримання одного з подружжя у зв'язку з одержанням ним майнової (грошової) компенсації. 

 

У ряді випадків перевагою шлюбного договору є факт, що в разі невиконання одним із подружжя свого обов'язку за договором, наприклад невиплати аліментів у розмірах і терміни, встановлені шлюбним договором, аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса, без необхідності звернення в суд. 

 

Люди виховувалися в різних сім'ях, і це дозволило їм сформувати свій індивідуальний підхід до сім'ї та шлюбу. Іноді вже на стадії узгодження шлюбного договору у подружжя розходяться погляди на багато його пунктів, про які вони раніше навіть не задумувались. 

 

Шлюбний договір - це не лише гарантія майнових прав на випадок розлучення і в шлюбі, але і хороша перевірка "міцності відносин" до вступу в шлюб. 

 

У той же час потрібно відзначити, що не всі відносини підпадають під регулювання шлюбним договором. 

 

Шлюбний договір не може: 

 

 

Подружжя може змінити умови шлюбного договору чи відмовитися від шлюбного договору але тільки в тому випадку коли обидві сторони дають згоду, односторонньо змінити чи відмовитись від шлюбного договору неможливо.