Закон про ратифікацію Європейської хартії потребує внесення змін - Адміністративне право - Юридична консультація он-лайн

Петро

Швидкі, вичерпні відповіді на питання. Я дуже задоволений і рекомендую всім!

Стас

Благодарю за профессиональную услугу. В будущем воспользуюсь еще из вашего сервиса. Ответы ясны, полны, с ссылкой на законодательство.
Головна сторінка → Для дому → Адміністративне право → Закон про ратифікацію Європейської хартії потребує внесення змін

Закон про ратифікацію Європейської хартії потребує внесення змін

Закон про ратифікацію Європейської хартії потребує внесення змін відповідно до мовної ситуації в Україні - В.Литвин
 
На цьому наголошується у юридичній довідці «Щодо питання ратифікації Україною Європейської хартії», яка направлена Головою Верховної Ради Президенту України Віктору Януковичу разом з листом з викладенням позиції керівника парламенту щодо Закону України про засади державної мовної політики.
 
Текст документа:
 
«Відповідно до Європейської хартії регіональних мов або мов меншин 1992 р. «a) термін "регіональні мови або мови меншин" означає мови, які:
i) традиційно використовуються в межах певної території держави громадянами цієї держави, які складають групу, що за своєю чисельністю менша, ніж решта населення цієї держави; та
ii) відрізняються від офіційної мови (мов) цієї держави; він не включає діалекти офіційної мови (мов) держави або мови мігрантів;
b) термін "територія, на якій використовується регіональна мова або мова меншини" означає географічну місцевість, де така мова є засобом спілкування певної кількості осіб, яка виправдовує здійснення різних охоронних і заохочувальних заходів, передбачених у цій Хартії».
 
При цьому слід звернути увагу на таке.
 
Поняття «традиційно використовуються» в контексті положення преамбули, де зазначається, що деякі з цих мов знаходяться під загрозою вимирання, вочевидь, треба розуміти як такі, що мають давнє історичне коріння щодо своєї появи та вжитку на цій території і не є панівними або конкурентоспроможними щодо офіційної мови держави.
 
Саме в контексті можливого вимирання ці мови, як зазначається в преамбулі, потребують охорони і розвитку. При цьому, як ведеться далі, вони «не повинні зашкоджувати офіційним мовам».
 
Вочевидь, звернення до двох засадничих положень преамбули пояснюється тим, що вона зазвичай містить основні положення, що сприяють більш правильному розумінню договору, в цілісному вигляді відтворює ідеологію акта, мотиви та мету його укладення. У більшості випадків преамбула містить так звані «норми – цілі» та «норми – принципи». Загалом преамбула формально має таку ж юридичну силу, як і основний текст договору, й під час тлумачення розглядається разом з ним.
 
У цьому контексті поєднання зазначених вище положень щодо мов, яким загрожує вимирання, та уникнення заходів, що можуть зашкодити офіційній мові, є відправною позицією для розуміння тексту Хартії.
 
У випадках, де багатосторонній міжнародний договір, розроблений Радою Європи, є дуже важливим і водночас складним за своїм змістом, його гармонічною тлумачною складовою стає так звана Пояснювальна доповідь (далі – ПД) до Договору, яка надає ретельні пояснення щодо окремих його положень з метою уникнення неправильного сприйняття їх змісту.
 
Насамперед у ПД зазначається, що об’єктом дії норм Хартії є мови, кількість носіїв яких може разюче різнитися, але «спільною рисою для багатьох з цих мов є більший або менший ступінь загрози їхньому існуванню» (п. 2 ПД), і які є частиною «європейської культурної спадщини, що знаходиться під загрозою» (п. 10 ПД).
 
Визначивши основний критерій, за яким має визначатися об’єкт захисних заходів, автори Хартії надалі виходили з того, що їх перелік має залежати від реального стану кожної мови, а, відтак, і витрат не зазначені заходи (пп. 23, 28, 39, 41, 46 ПД).
 
Саме реальний, а не позірний стан і місце мови має визначати її статус і, зокрема, з огляду на дотримання другого базового принципу преамбули Хартії – незашкодження офіційній мові держави.
 
Повніше цей підхід розкривається у змісті пунктів 13 і 14 ПД, де, серед іншого, йдеться про те, що відповідне заохочення регіональних або меншинних (міноритарних) мов не повинно складати «суперництво чи антагонізм» офіційній мові й, до того ж, «не посилювати дезінтеграційні тенденції» в державі.
 
Врешті, з огляду на реальний стан мовної ситуації в країні відповідно до п. 24 ПД «держава-учасниця може, не порушуючи букви Хартії, визнати, що певна регіональна або меншинна мова існує на її території, та вважати за краще, з власних міркувань, не поширювати на цю мову дію положень частини ІІІ Хартії». Російська мова внаслідок її реального особливого статусу, неспівмірного за усіма ознаками щодо місця в усіх сферах суспільного життя порівняно з іншими мовами, які є об’єктом цієї Хартії, цілком підпадає під дію цього положення.
 
Враховуючи наведене вище, вбачається, що зміст Закону України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин» від 15 травня 2003 року не відповідає ідеологічним засадам Хартії, не є збалансованим у підходах до оцінки потреб різних мов, натомість стандартизує їх, нівелюючи в такий спосіб цілі, що переслідує Хартія, а тому потребує внесення відповідних змін. Насамперед йдеться про перегляд положень щодо статусу наведених у Законі мов, їх складу, диверсифікації щодо потреб згідно з відповідними пунктами статей частини ІІІ Хартії, а це потребує окремого ретельного вивчення мовної ситуації з метою конкретного визначення потреб щодо відповідних мов з наступним їх виокремленням: або на суто індивідуальній основі, або за груповим принципом.
 
При цьому, окрім зазначеного вище, слід взяти до уваги таке.
 
Термін «територія, на якій використовується регіональна мова» означає насамперед географічну місцевість і не може підмінятися поняттям «адміністративна одиниця» (п. 59 ПД).
 
Врешті, дуже важливим вбачається ще й такий аспект. Меншинні (міноритарні) мови у розумінні ідеологічної суті Конвенції треба сприймати не як мови національних меншин, а як мови тієї мовної меншини, що знаходиться на цій території.
 
У цьому контексті офіційна мова держави на певній території цілком може опинитися у стані меншинної.
 
Саме тому Конвенція уникає суто схематичного і хибного підходу, за яким меншинність мови чітко визначається відсотковими чи подібними ним кількісними показниками, оскільки за таких умов форма підміняла би суть проблематики.
 
Потреба перегляду складу мов пояснюється реальним станом таких мов, що, безумовно, потребують захисту як кримчацька, румейська, караїмська, урумська та ромська. Врешті, як відомо, єврейської мови не існує. Тому фахівці мають визначитися щодо ідишу чи івриту.
 
У Законі про ратифікацію Європейської хартії потребує зміни і положення щодо прив’язки мов до національних меншин, оскільки Хартія наголошує не на захисті прав національних меншин (з цієї проблематики розроблена інша Конвенція Радою Європи), а на захисті регіональних або меншинних (міноритарних) мов, які в реальності не обов’язково збігаються, що доводить порівняння статистики застосування мов і етнічного складу України.
 
Підсумовуючи, слід зазначити, що Закон про ратифікацію Європейської хартії потребує внесення змін відповідно до наведеного вище, якому має передувати висновок фахівців з мовної проблематики. Прикладом такого ретельно виваженого підходу міг би стати ратифікаційне повідомлення Німеччини щодо Європейської хартії регіональних або меншинних (міноритарних) мов».
 
rada.gov.ua
У вас є правові проблеми? Зверніться до наших фахівців!

Теги do tego artykułu: закон

* Вашу адресу електронної пошти не буде опублікований
На жаль, описана вами ситуація дуже поширена, як на рівні воєвод, так і у  справах,...
Перш за все, іноземець повинен пам’ятати, що зобов’язаний протягом 15 робочих...
Для того, щоб виконувати легально роботу, ваш працівник повинен мати заяву про намір...
Я не поділяю думки польського консула щодо неможливості оформлення візи вашій дружині,...
Відповідно до ст. 116 Закону про іноземців, крім випадків, зазначених у ст. 99 п 1 Закону...
У своїй щоденній діяльності ми часто стикаємося з запитаннями про можливість “купити...
Відповідно до ст. 113 Закону про іноземців, іноземець, якому надано дозвіл на тимчасове...
З поданих вами документів видно, що воєвода Куявсько-Поморський видав вашому працівнику...
Питання, яке ви порушили, регулюється Законом від 7 жовтня 2008 року про зміну імені...
Дуже часто постає питання, яке піднімає один з батьків, котрий на одинці залишився...
У нашій країні, на превеликий жаль, з кожним роком збільшується число розлучень. Кожен...
З 15 серпня ц. р. польський президент може надавати громадянство всім іноземцям, незалежно...
Права особи, якій надано Карту Поляка, як і умови її надання, втрату терміну дії і...
Міністерство соціальної політики України з прийняттям нового Закону України «Про...
Згідно з присланим рішенням, що стосується громадянина України, його депортовано...
Низький рівень правової культури громадян часто не тільки не дає можливість знайти...
Згідно з даними державної служби зайнятості України станом на 1 грудня 2012 р. на обліку...